Події

Унікальний шлях України

Проливаючи з екранів телевізорів море «крокодилячих сліз» про тяжку долю українського народу, депутати і чиновники увесь час забувають пояснити цьому самому українському народу, чому Україна не може йти загальноцивілізаційним шляхом, яким ідуть всі інші народи і країни.
В умовах світової кризи «унікальність» шляху, по якому ведуть Україну ці сліпі поводирі, стає особливо яскравою.
Розглянемо деякі з цих «унікальних» кроків унікального українського шляху..
1. Увесь світ в умовах світової кризи зменшує ставки кредитів. «Унікальна» українська влада робить навпаки: вона збільшує ставки банківського рефінансування, продовжуючи лити «крокодилячі сльози».


2. Увесь світ в умовах світової кризи зменшує ставки податків, відміняє податки, об’являє податкові канікули для малого та середнього бізнесу, який в основному створює робочі місця. «Унікальна» українська влада робить навпаки: вона В РАЗИ збільшує ставки акцизних та транспортних зборів, продовжуючи лити «крокодилячі сльози».
3. Увесь світ в умовах світової кризи зменшує адміністративне втручання у бізнес, даючи людям в умовах кризи можливість заробляти гроші. «Унікальна» ж українська влада знову робить все навпаки: вона об’являє боротьбу за наповнення бюджету і включає в цю боротьбу увесь свій адміністративний апарат підконтрольних чиновникам держслужбовців.
В умовах обвального падіння виробництва та ділової активності в Україні, боротьбою за витрушування грошей в бюджет уже займаються не лише податківці та митники. Наповненням бюджету займаються і пожежники, і санстанція, і міліція, міністерства та відомства, місцеві адміністрації, і навіть регулятори локальних ринків, типу комісії з цінних паперів та державного департаменту з фінансового моніторингу, а також багато і багато інших держустанов, які самі по собі фінансуються за рахунок грошей витягнутих із кишені платників податків.
Ця армія державних службовців, не здатних власними руками зробити собачу будку, лізе в офіси малого та середнього бізнесу та вимагає наповнення бюджету будь-якими, а в основному протизаконними способами: це і сплата податків наперед, і штрафи, і внески в спецфонди, це і вимоги від канцтоварів до забезпечення службових машин держслужбовців, зокрема міліції паливно-мастильними матеріалами.
4. Увесь світ в умовах світової кризи зменшує витрати на адміністративний апарат, «Унікальна» ж українська влада знову робить все навпаки: вона продовжує збільшувати кількість державних службовців, які не здатні виробляти нічого, крім нікому непотрібних папірців.
До кризи в Україні було 13-15 мільйонів працюючого населення. З них 50 тисяч податківців, 400 тисяч міліції та ДАЙ-ішників, біля 200 тисяч – армія, біля 100 тисяч чиновників в органах місцевого самоврядування. Держслужбовцями є також митники, даЙїшники, співробітники міністерств, відомств, комісій, департаментів, комітетів, інспекцій, санстанцій.
Всього таких діячів, які нічого не виробляють, але звикли смачно їсти, – понад 1 мільйон чоловік.
Достатньо подивитись на машини, на яких їздять ці слуги народу, та будинки, в яких вони живуть. А потім то все порівняти з машинами та житлом пересічного підприємця, який своїми податками та хабарами оплачує все це буйство чиновницького буття.
Виявиться, що «унікальність українського шляху» і полягає саме в тому, що в Україні існує три сорти людей.
Перший сорт
Це чиновники та держслубовці, які нічого не виробляють крім папірців, але усвідомлюють себе вищою кастою – це перший сорт. Ця каста свідомо і планомірно веде неоголошену війну із власним народом на вичавлювання з народу грошей. За своє право розпоряджатися ВСІМА грошима що є в державі. Вони не задумуючись, щиро розповідають в телевізорі, що вони ЗАРОБЛЯЮТЬ гроші на платниках податків. Вони щиро в телевізор розказують, що ще не зібрані штрафи вони уже закладають у бюджети своєї заробітної плати. Вони щиро розказують підприємцям про доведені до них плани по штрафам, «відкатам» і «хабарам».
За 18 років незалежності вони так і не зрозуміли: гроші в гаманцях громадян – це не їхні гроші. Це приватні гроші громадян. Це приватний бізнес громадян.
Така перемога адміністративного маразму над здоровим глуздом є дійсно унікальним явищем в історії людської цивілізації.

Другий сорт
Це пенсіонери, інваліди, діти та інші «горячолюбімиє бабушкі», які за гречку чиновників готові безкінечно терпіти чиновницьку локшину на своїх вухах, і за права яких так ллють сльози чиновники. Цих людей другого сорту чиновники дуже люблять. Тому що державний апарат не втомлюються декларувати свою боротьбу за бюджет та соціальний захист сірий і убогих.

Третій сорт
Це підприємці, інтелігенція, малий та середній бізнес та інші платники податків, які не мають ніяких прав, окрім священного обов’язку наповнювати бюджет з бездонними дірами.
В усьому цивілізованому світі «середній клас» є платоспроможною базою для промислового розвитку інноваційних товарів і послуг.
В унікальній Україні – середній клас, підприємці – це лише дійні корови для чиновників.
Громадяни третього сорту
Україна очолює списки країн по складності ведення бізнесу, по складності податкової та бухгалтерської звітності, по складності започаткування бізнесу і складності впровадження інноваційних технологій та галузей, які так потребує економіка будь-якої країни, особливо в умовах структурної світової кризи.
Враховуючи вищевикладене, ми можемо повернутись до питання «унікальності» українського шляху.
Він саме і полягає в тому, що в Україні продовжується радянська війна чиновників з середнім класом, а точніше – із власним народом, який власною тяжкою працею будує заможне життя своїх дітей, та хоче покінчити із злиднями, в які запихують їхні ж чиновники.
Про цю війну держслужбовців з власним народом ви не почуєте в телевізорі від чиновників та депутатів, які цілодобово там ллють свої «крокодилячі сльози».
Замість цього високопосадовці дуже полюбляють з екранів телевізорів розповідати громадянам України про «унікальність українського шляху» у пошуку так званої «національної ідеї».
18 років високопосадовці розповідають про «недосконале законодавство», але не кажуть, що це законодавство недосконале лише для громадян третього сорту – платників податків.
Але воно абсолютно ідеальне для громадян першого сорту. Для чиновників.
Тому що це законодавство написано чиновниками для чиновників, а не для платників податків. Тому що саме мінні поля протиріч, яким напаковане це «недосконале законодавство», створює ілюзію законності «бєспрєдєла» який творять висопосадові дармоїди.
Спостерігаючи «пламєнниє речі» депутатів на різноманітних «свободах слова», стає очевидним, що ці сліпі поводирі абсолютно не збираються сходити з цього «унікального українського шляху манівцями по граблям» на загальноцивілізаційні шляхи проведення реформ, які проводяться в інших країнах.
Більше того. Вони стають все більш упертими і непримиренними. Очевидний для всього світу шлях є просто недосяжним для рівня їхнього розуміння.
Тому час залишити всі надії, сподівання і сумніви в тому, що вони збираються йти цим своїм шляхом до повного апофеозу своєї перемоги над здоровим глуздом.
З цього шляху у прірву високопосадовці уже не звернуть.
Це уже теж очевидно.
Тому можемо спрогнозувати подальший розвиток світової кризи на українське суспільство:
1. Високопосадовцям та їхнім олігархам нічого не загрожує. Їхні діти вчаться в цивілізованих країнах. У багатьох з них там дано вже є власні будинки і куплені білети. Вони просто сядуть на чартерний літак і вилетять з України. Корупційих грошей вистачить і їм, і їхнім онукам.
2. Пересічні держслубовці поповнять ряди свох підопічних злиднів. Повні злидні, які продовжують вірити чиновникам масово вимруть.
3. Так званий «середній клас», існування якого чиновники заперечують, розділиться на три категорії:
3-А) це люди які в результаті кризи втратили дуже багато;
3-Б) це люди які в результаті кризи втратили ВСЕ;
3-В) це люди які в результаті кризи втратили все і залишились у боргах;
Відповідно прогнозуємо три алгоритми поведінки громадян.

Алгоритм перший. «Світ за очі»

Продати все і втікати з цієї країни, як це вже давно зробили найбільш активні та кваліфіковані українці. По глибині чиновницького маразму Україна давно «впєрєді планети всєй». В цій царині ми давно обігнали всі Гондураси і африканські країни разом узяті. Тому при визначенні напрямку еміграції можна керуватись простим критерієм: «світ за очі».

Цим алгоритмом скористається небагато і в основному категорія 3-А. Тому що більшість, яка хотіла та змогла це уже зробила.

Алгоритм другий. «Клин клином вишибають»

Закрити чи продати бізнес якщо він є. Допомогти чиновникам у скороченні робочих місць. Встати на облік по безробіттю. Нічого не робити. Податки не сплачувати. Не купувати товари у магазинах, які сплачують податки. Купувати українське лише у неплатників податків. Піти у тінь, якщо є торгівля, то торгувати лише за «чорний нал». Нехай чиновники годують «любімих бабушєк» з власної кишені, або своїми постановами Уряду про «покращення жиров у маслє прямо сьогодні».

У доброго хазяїна, (чи як їх історично називають чиновники – куркулів), завжди є заначка на чорний день. Тому ми працьовитий народ. Так було, є і буде.

Цим алгоритмом скористається найбільша частина громадян України, яких можна буде в основному віднести до категорії 3-Б.

Алгоритм третій. «Революційний»
Сьогодні ми є свідками того, як в України стрімко набирають оберти акції стихійного супротиву громадян антинародних дій чиновників. Тут і протести проти багаторазового збільшення тарифів на газ, комунальні послуги, транспорт, багатократне підвищення штрафів за порушення правил дорожнього руху, семикратне збільшення податків на приватний автотранспорт, порушення прав громадян щодо повернення депозитів з банків, чиновницькі афери з курсом національної валюти, – в результаті якої громадяни не зможуть виплати взяті кредити. А також безліч інших причин, через які громадянам України втрачати більше нічого. Досить ймовірно, що у чиновників вистачить тями проти цих акцій протесту зубожілих громадян виставити міліцію. Силове придушення стихійна громадянська активність може запросто призвести до організації партизанських загонів самооборони проти свавілля чиновників, які уособлюють владу.
Доведені до відчаю люди навряд чи зупиняться перед тим, щоб палити «коктейлями Молотова» якщо не окупаційну сільраду, то окупаційну податкову інспекцію чи даЙ-ішників точно. Телевізор вже показує підпали машин даЙ-ішникв. А значить, що цей процес уже почався.
Спрогнозувати кількість громадян, що постраждають в результаті розвитку такого сценарію подій поки що неможливо.
Висновок:
Поки цивілізований світ через кризу шукає шляхи консолідації суспільства, тупорилі українські чиновники ведуть громадян України по «унікальному шляху» прямісінько до громадянської війни.
Тому рятуйтесь самі. Хто як може.
І не кажіть що Вас не попереджали.
Матриця моделювання соціальних організмів

Термін критерію моделі

Модель №1

Модель №2

Модель №3

1 Назва соціальної моделі Соціалізм = державний капіталізм. Перехідна економіка = латиноамериканські бананові республіки країн третього світу. Ринкова економіка = капіталізм країн золотого мільярда.
2 Система влади Адміністративна влада. Адміністративно-фінансова. Фінансова влада.
3 Основна валюта Адміністративні послуги. Іноземна. Віра в свій емісійний центр.
4 Центри концентрації капіталу Адміністративна вертикаль. Органи влади і офшори. Ієрархія приватних фінансових імперій.
5 Цілі Капіталізація адміністративної вертикалі Конвертація
адміністративних послуг у
фінансовий капітал і його вивіз для
докапіталізації країни з моделлю №3.

Купівля адміністративного капіталу (у формі виборів).Капіталізація приватних активів.6 МетодиЗабрати і поділити додаткову вартість. Оскільки вся власність вже державна.Приватизація держвласності за критерієм адміністративної потужності конкретного клану.Створення вартості зі всього. В т.ч. з повітря і віртуальних образів.7 Спосіб ухвалення управлінських рішеньСуб’єктивний. Волюнтаристський Визначається світоглядом адміністратора з вищим статусом в адміністративній ієрархії. Головний критерій – право ухвалення рішень. Відповідальність і ризики перекладаються на пролетаріат.У місцях злиття адміністративного і фінансового капіталу. На даний момент це партії. Всі могутні партії мають адміністративно- фінансові крила. ПР, БЮТ, НУНС.

Багатопотоковий. Фінансовий.

Ієрархія управлінських рішень розподілена по рівнях фінансової відповідальності. Головний критерій фінансова відповідальність за ризики.

8 Спосіб розв’язання конфліктівАдміністративний. Тотальне знищення опонента.Купівля/продаж адміністративних послуг для знищення опонента.Фінансовий. Купівля/продаж опонента. Виплата компенсацій.9 Структура суспільстваДві касти: адміністратори і пролетаріат. Кулаки і крамарі (середній клас) = вороги народу підлягають фізичному знищеннюЗбереження двох каст з формальним нейтралітетом до середнього класу.Середній клас
– постачальник фінансових, інтелектуальних
та інших ресурсів.10 МоральПодвійна: всемогутність адміністраторів і безініціативність пролетаріатуПодвійна: своїм – все, чужим –
закон.

Закон один для всіх:

Гроші вирішують все.

11 Соціальна мобільністьНизька. Династії в межах каст. Слідство: Геронтократія і звироднілість управлінського потенціалу.Таланти, що не мають адміністративного даху, вимушені емігрувати. Низькокваліфікована робоча сила забезпечує тільки сировинну форму економіки.Висока. Венчурне фінансування дає шанс талантам. Інноваційна форма економіки.12 Трудова політика

Адміністративна каста – за династичним і протекціоністським принципом.

Пролетаріат – дешевий ринок праці.

Залізна завіса для трудових ресурсів.

Експорт кваліфікованих фахівців, імпорт брудних і дешевих виробництв, експортозалежна сировинна економіка. Суперспеціалізація. Фінансисти – у сфері ухвалення управлінських рішень.Високооплачувані професіонали. Ринок дорогої робочої сили і переміщення дешевих і шкідливих виробництв в модель №2.13 Споживча політика

Монополізм і диктат виробника.

Комунізм для касти адміністраторів.

Дефіцит для касти пролетарів.

Монополізм і диктат виробника, «кришованого» адміністратором під демагогію про захист національного виробника (сировинного експортера).Фінансово підкріплений внутрішній попит – забезпечує гнучкість у формуванні структури виробництв, розвитку технологій і сигналами для фінансового управління14 Промислова політикаНадконцентрація капіталу і гігантоманіяАдміністративна. «Кришування» підконтрольного бізнесу.Конкуренція за фінансові ресурси.15 Податкова політикаЗабрати і поділити додаткову вартість. Оскільки вся власність вже державна. (див.п.6-1)Бідними управляти легко. Дерибан податків під димовою завісою демагогії про соціальний захист. (див.п.16-2)Перерозподіл
фінансових ресурсів з метою балансування фінансового тиску на різних ринках.16 Соціальна політикаПролетарська вірність за державницький патерналізм адміністраторів.Бідними управляти легко. Дерибан податків під димовою завісою демагогії про соціальний захист.Підняття соціальних стандартів для збереження споживчого попиту.17 Культурна і національна політикиЛюдина = гвинтик соціальної системи. Для «позбавленої індивідуальності особи» і атеїзму Культура не потрібна. Тому вона замінюється пропагандою «радянського способу життя».Інструменти спекуляції на культурній і національній різноманітності з метою реалізації принципу «розділяй і володарюй».

Бізнес на культурному і національному різноманітті.

Імпорт культур і фінансова капіталізація нових образів на «фабриці марень».

18 Зовнішня державна політика Інтровертна
мінорна:

 

Залізна завіса.

Глуха самоізоляція. Загнивання.
Розпад.

Багатовекторна.

Орієнтована на чужі фінансові або
адміністративні центри.

Екстравертна мажорна: Експансія по всіх фронтам.

Фінансова, інноваційна, культурна та ін.

19Внутрішня державна політикаФінанси на
службі держави.

 

Приватний фінансист – ворог народу і підлягає фінансовому знищенню у всьому світі.Адміністративний апарат фінансового доїння.Держава на службі фінансистів як апарат експансії.20Читати «Дадзибао Українського імперіалізму» і Програму дій «Право народу»

Previous ArticleNext Article