Події

И самолет Ту-154 в 2001 году сбит россиянами комплексом С-300

424599474Михаил Притула, специально для НУіНА

Идет Всемирная подготовка к Международному Трибуналу. Российской Федерации не впервой пытаться уйти от ответственности за сбитые пассажирские самолеты. Врать, лукавить, изворачиваться – это так до боли знакомо.  4 октября 2001 года ПВО РФ ракетой С-300 сбили пассажирский Ту-154.  Раскроем и эту тайну,  в статье только то, что умалчивалось. Только проверенная информация из материалов судебных дел.  Enjoy!

Напомню, 4 октября 2001 года в 9 часов 49 – 50 минут по Гринвичу в Черном море был сбит самолет авиакомпании Сибирь, бортовой RA-85693, рейс SBI1812 следовавший по маршруту Тель-Авив – Новосибирск. Согласно заключению Российского  Межгосударственного авиационного комитета (МАК), на высоте 11 тысяч метров самолёт непреднамеренно сбила украинская зенитная ракета С-200. Все 66 пассажиров и 12 членов экипажа погибли». Всё остальное покрыто тайной.

Сейчас вы увидите читатель, что самолет Ту-154 скорее всего сбили россияне, а вот почему Украина политически взяла это на себя – это надо спросить у Кучмы и Кузьмука. В дальнейшем  юридически суды не подтвердили, что самолет сбит украинской ракетой. Вопрос, какой именно ракетой был сбит самолет – до сих пор остается открытым.

Будем говорить только о фактах, как о тех, которые есть в материалах судебных дел, так и тех которых почему то нет. Но, как говорится, наличие присутствия отсутствия наличия – тоже факт.

4 октября 2001 года в Крыму, с полигона 31-го исследовательского центра Черноморского флота Российской Федерации проводились учебные стрельбы. Т.е.  в районе мыса Опук.

Screenshot_180

Выпустили 23 ракеты. Разные. Стреляли россияне, стреляли и наши. Использовались наземные зенитно-ракетные комплексы С-200, С-300, С-125, комплексы Бук, Куб, Украинские корабли фрегат «Сагайдачный» и корвет «Луцк», а также корабль ЧФ РФ «Пытливый».

Это все оказывается почему-то вне кадра. Как и слова САМОГО Путина о том, что самолет не мог быть сбит украинской ракетой. Эти слова разведчика сказанные сразу после происшествия, мне, как контрразведчику, известны под названием «момент истины». Когда человек не врет.

Итак, слово Путину: 

Screenshot_181

В дальнейшем было принято политическое решение, что ракета была украинская и МАК утвердил это политическое решение.

Судебные инстанции неоднократно рассматривали иски родственников и собственно российской авиакомпании «Сибирь» к Украине и все судебные инстанции, после исследования доказательств отказались признать, что самолет сбила украинская ракета, по той простой причине, что украинская ракета не могла это сделать, что подтвердили соответствующие экспертизы.

Но никто и никогда не рассматривал вопрос, какая именно ракета сбила самолет.

Не были обследованы в официальном порядке все участвовавшие в учениях корабли и пусковые установки. Этого нет и в материалах судебных решений.

А вот что есть, так это Заключение Киевского НИИ судебных экспертиз. Так как я когда то служил оперуполномоченным Особого Отдела КГБ СССР и обслуживал часть ПВО, с комплексами С-300, С-200 и С-75, в т.ч. с ядерными боеголовками, то я с этим заключением полностью согласен.

А именно с тем, что ракета 5В28, комплекса С-200 не могла поразить Ту-154.

Во первых, ракета, поразившая самолет, взорвалась сверху самолета, на высоте примерно 15 метров, в полутора метрах левее середины заднего пассажирского салона. Понимаете, сверху!! Над самолетом! Кстати, верхнюю часть самолета так никто и не увидел. (см п. 1, 17 Експертного висновку КНДІ Судових експертиз, ниже)

А какая ракета атакует самолет сверху знаете? С-300. А кто стрелял ракетой С-300? Ракетой С-300 стреляли в то же время части ПВО Росийской Федерации. Одновременно с нашими.

А с какой скоростью летит ракета С-300?  2000 м/сек, т.е в полтора раза быстрее ракеты С-200, и С-300 может пролететь 50 км за 30 секунд, что совпадает с данными о засечке РЛС «Геленджик» объекта в 50 км от Ту-154 за 30 сек до катастрофы  (см п. 5 Експертного висновку КНДІ Судових експертиз)

Наведение С-300 – полуактивное – т.е. ракета захватив цель идет на неё сама, ей не нужен локатор подсветки цели, а вот ракете С-200 – такой локатор нужен, если локатор подсветки цели выключить, ракета 5В28 уйдет на высоту на самоликвидацию (см п. 8 Експертного висновку КНДІ Судових експертиз)

А далее, читатель, вы сами можете прочитать официальный документ, который сделан как на основании фактических данных, так и секретных характеристик комплексов ПВО.  И прочитать то, что там не написано.

Следовательно, самое время идти брать интервью у Кузьмука, которому зря приписали сбитие пассажирского самолета. Он этого не делал и не мог сделать.

Все следствие МАК шло в одном направлении – доказать вину Украины. А вот кто на самом деле это сделал – никто не искал. Родственники погибших ведь верят  Путину.

Експертиза Київського НДІ судових експертиз

Основною метою призначення даної експертизи судом було дослідження експертним шляхом можливості враження 04.10.2001 р. о 12.45 год. повітряного судна Ту-154М, що належало позивачеві, зенітною керованою ракетою 5В28, яка була запущена в ході навчань Військ ППО ЗС України зі стартової позиції ракетного комплексу С-200В, розташованого в районі Феодосії в 09.год. 41 хв.20 сек..

Рішення Господарського суду м. Києва повністю відхилити позов базувалось, зокрема, на результатах експертизі Київського НДІ судових експертиз. Судом було запропоновано сторонам надати свої пропозиції щодо питань, які підлягають вирішення під час проведення експертизи, та з урахуванням цього на вирішення експертам судом були поставлені наступні запитання (зі стислим оглядом резульатів експертизи):

  1. Якщо припустити, що літак ТУ-154М був збитий ракетою 5В28 зенітно-ракетного комплексу С-200В, то чи може знаходитися точка підриву бойової частини 5Б14Ш ракети 5В28 зенітно-ракетного комплексу С-200В на висоті 15 м над корпусом літака та за 1,5 м ліворуч від центральної частини заднього пасажирського салону, як це зазначено у висновках російського Міждержавного авіаційного комітету?

Точка підриву бойової частини ракети ЗРК С-200В не могла займати зазначене у висновках МАК місце.

  1. Як були розташовані у повітряному просторі 4 жовтня 2001 року літаки Ту-154М ВАТ “Авіакомпанії «Сибір», АН-24 “Вірменських авіаліній”та «Аеробус», що виконував рейс за маршрутом «Тбілісі-Лондон», на момент початку стрільби ЗРК С-200В, за даними фотоконтролю радіолокаційних станцій, які вели спостереження повітряного простору в районі навчань та поза межами закритої зони?

На момент пуску ракети ЗРК С-200В по мішені, літак Ту-154М знаходився на відстані понад 270 км під азимутом 155° відносно КП полігону. Мішень знаходилась на відстані 38 км під азимутом 145° відносно КП полігону.

  1. Чи можливо визначити напрямок та траєкторію польоту ракети 5В28 за матеріалами фотоконтролю радіолокаційних станцій, які вели 4 жовтня 2001 року спостереження повітряного простору в районі навчань та поза межами закритої зони, та в матеріалах об’єктивного контролю РЛК «Геленджик», якщо так, то який напрямок польоту ракети?

В матеріалах контролю РЛК відсутні дані, які б допомогли повністю визначити траєкторію польоту ракети 5В28 з моменту її пуску і до моменту ліквідації. Також відсутні дані, які б підтвердили знаходження ракети поблизу літака в момент його катастрофи.

  1. Чи відповідають дані об’єктивного контролю, зафіксовані на фототаблицях радіолокаційних станцій, які вели 4 жовтня 2001 року спостереження повітряного простору в районі навчань та поза межами закритої зони та в матеріалах об’єктивного контролю РЛК «Геленджик», висновкам російського Міждержавного авіаційного комітету щодо ураження літака Ту-154М, що належить позивачу, ракетою 5В28 ЗРК С-200В підрозділів ППО Збройних Сил України?

Ні, не відповідають.

  1. За даними об’єктивного контролю РЛК «Геленджик» 4 жовтня 2001 року в повітряному просторі спостерігався невідомий об’єкт, який рухався в сторону літака Ту-154М, що належить позивачу, на відстані 49.9 км за 30 секунд до ураження літака. Якщо допустити, що невідомий об’єкт був ракетою 5В28 ЗРК С-200В українських підрозділів військ ППО, то чи могла вказана ракета за 30 секунд за своїми ТТХ подолати відстань до літака за 49.9 км та уразити його?

Ракета 5В28 за своїми ТТХ не могла подалати за 30 секунд відстань до літака за 49.9 км та уразити його.

  1. Які висновки можна зробити за результатами аналізу можливої траєкторії польоту ракети 5В28 та її відповідності висновкам Міждержавного авіаційного комітету; можливих величин промаху при наведенні ракети на літак Ту-154М та умов спрацювання радіопідривача ракети 5В28?

Наведена в матеріалах МАК траєкторія польоту ракети 5В28 повністю не відповідає принципам функціонування ЗРК С-200В. А використаний експертами МАК спосіб моделювання не обгрунтований.

  1. Чи був 04.10.2001 року перед проведенням бойових стрільб технічно справним зенітно-ракетний комплекс ЗРК С-200В та ракета 5В28 та чи можливо було за їх технічним станом проводити бойові стрільби названим комплексом та ракетою?

Так, технічний стан ЗРК С-200В та ракети 5В28 дозволяв виконувати бойові стрільби по мішені «Рейс».

  1. Яка була дальність виявлення і супроводження радіотехнічними засобами С-200В та іншими радіотехнічними засобами, задіяними під час навчань 4 жовтня 2001 року повітряної мішені -безпілотного літака ВР-3 «Рейс», літаків Ту-154М, що належать позивачу, АН-24 “Вірменські авіалінії”та «Аеробус», що слідував за маршрутом «Тбілісі-Лондон», на момент пуску ракети 5В28?

Радіотехнічні засоби ЗРК С-200В виявили і супроводжували лише мішень ВР-3 «Рейс» та не виявляли і не супроводжували інші літаки. Літак Ту-154М знаходився на відстані 270 км і спостерігався тільки РЛС П-14 радіотехнічного батальйону у м. Керч.

Враховуючи те, що мішень ВР-3 «Рейс» була знищена ЗРК С-300ПС на відстані 11 км від ЗРК С-200В (12 год. 42 хв.) то супроводжувати її у подальшому радіотехнічними засобами С-200В не було фізичної можливості, тому випромінювання сигналу РПЦ було припинено о 12 год. 42 хв. 20 с.

  1. Чи були можливості у радіотехнічних засобів ЗРК С-200В, інших радіотехнічних засобів, задіяних під час навчань 04.10.2001 р., впізнавання державної належності повітряної мішені ВР-3 «Рейс», літаків Ту-154М, АН-24?

Літак Ту-154М був оснащений застарілою апаратурою впізнавання державної належності «Кремній-2М». За даними контролю, від літака Ту-154М сигнал «Я СВІЙ» був відсутній по всій трасі його польоту до точки катастрофи.

Якби літак Ту-154М відповідав на запит, то команда «Пуск» була б заблокована і ракета не була б запущена.

10. Чи підтверджуються висновки російських фахівців про те, що радіолокаційне супроводження літака Ту-154М здійснювалось радіолокатором зенітного ракетного комплексу С-200В до моменту підриву бойової частини ракети, загальний час польоту ракети склав 220 секунд, за який вона подолала відстань близько 240 кілометрів до точки ураження літака?

При радіолокаційному супроводженні РПЦ літака Ту-154М і наведенні на нього ракети 5В28 траєкторія польоту ракети суттєво відрізнялась би від траєкторії, наведеної в матеріалах МАК. Матеріали справи не підтверджують радіолокаційне супроводження літака Ту-154М засобами ЗРК С-200В.

11. Якою є максимально допустима дальність пуску ракети 5В28 зенітно-ракетного комплексу С-200В могла бути по безпілотній мішені ВР-3 «Рейс», літакам Ту-154М, АН-24?

Для того, щоб здійснити обстріл літака Ту-154М ЗРК С-200В на дальності 240 км дальність пуску мала бути 290 км. В той же час, в момент пуску ракети літак Ту-154М знаходився на відстані 270 км і в іншому кутовому напрямку ніж мішень.

12. Чи можливо було 04.11.2001 року радіотехнічними засобами зенітно-ракетного комплексу С-200В, за їх тактико-технічними характеристиками одночасно виявити та супроводжувати повітряну безпілотну мішень ВР-3 «Рейс», літаки Ту-154М, АН-24?

Ні, радіотехнічні засоби ЗРК С-200В не дозволяють одночасно виявити та супроводжувати всі три названі мішені.

13. Чи відповідає час пуску ракети 5В28, час катастрофи літака Ту-154М і визначена комісією Міждержавного авіаційного комітету можлива траєкторія польоту ракети 5В28 даним об’єктивного контролю, які зазначені в матеріалах розслідування, наданих комісією МАК?

Час пуску ракети 5В28: 12 год. 41 хв. 20 с. за київським часом (9 год. 41 хв. 20 с. UTC). В матеріалах МАК були виявлені розбіжності у визначені моменту часу катастрофи літака Ту-154М. Імовірним часом катастрофи літака Ту-154М може бути час 9 год. 49 хв. — 9 год. 50 хв. UTC. Результати експертизи показали, що наведена в матеріалах МАК траєкторія польоту ракети 5В28 взагалі протирічить реальним принципам функціонування ЗРК С-200В при наведенні ракети на ціль.

14. Чи є дані, які вказують на те, що катастрофа літака сталася внаслідок дії вражаючих факторів бойової частини 5Б14Ш ракети 5В28?

Див. пп. 16, 17.

15. Чи може здійснюватись радіолокаційне супроводження літака Ту-154М радіолокатором зенітного ракетного комплексу С 200В та наведення ракети на ціль до моменту підриву бойової частини у випадку вимкнення потужності РПЦ, та чи містяться в матеріалах Міждержавного авіаційного комітету докази, які б підтверджували факт того, що РПЦ був ввімкнений?

При вимкненні потужності РПЦ, було неможливо супроводжувати літак Ту-154М, а також неможливе наведення ракети на ціль та спрацювання її радіопідривача. Докази про роботу РПЦ на випромінювання до моменту катастрофи літака Ту-154М в матеріалах МАК відсутні.

16. Що могло призвести до катастрофи літака Ту-154М?

17. Де знаходилось джерело впливу на літак Ту-154М рейсу «Тель-Авів-Новосибірськ» з бортовим номером RA-85693 (всередині чи ззовні такого літака), яке потягло за собою 04.10.2001 року авіакатастрофу такого літака?

Катастрофа літака ТУ-154М сталась внаслідок дії на його деталі в напрямку зверху до середини численних твердих предметів, які мали круглий поперечний перетин діаметром біля 10 мм та мали значну кінетичну енергію. Приналежність до конкретного вибухового пристрою вражаючих елементів встановити неможливо через відсутність відповідних ідентифікуючих ознак. Через відсутність верхньої зовнішньої частини планера літака неможливо встановити і конкретне місце знаходження джерела впливу на елементи ураження.

Previous ArticleNext Article
  • Сергій Кабуд

    на чартерному ту 154 летіли ізраільскі біологи, специ по біозброі. Трагедія сталася у 2001, ПЕРЕД атакою по США , яка відбулася восени 2001, ВКЛЮЧНО з атакою СИБІРСКОЮ ЯЗВОЮ. летіли біологи у рашку тіпа під приводом приватної поїздки, але насправді на зустріч з науковцями САМЕ ПО ЦІЙ ТЕМІ І САМЕ У ЗВЯЗКУ З ОЧІКУВАННЯМ АТАКИ.

    2001 – був роком низки атакл і вбивств вчених, майже як 1986 коли совяча нечисть вбила кілька десят вчених у Європі хто працював над космічною ПРО.

    Ще вбиті у 2001 біологи і теж ізраільтяни і ТЕЖ у ‘аварії’ літака:

    November 2001: Yaacov Matzner, 54 –Expertise: Dean of the Hebrew University-Hadassah Medical School in Jerusalem and chairman of the Israel Society of Hematology and Blood Transfusions, was the son of Holocaust survivors. One of the world’s experts on blood diseases including familiar Mediterranean fever (FMF), Matzner conducted research that led to a genetic test for FMF. He was working on cloning the gene connected to FMF and investigating the normal physiological function of amyloid A, a protein often found in high levels in people with blood cancer.
    –Circumstance of Death: Professors Yaacov Matzner and Amiram Eldor were on their way back to Israel via Switzerland when their plane came down in dense forest three kilometres short of the landing field.

    November 2001: Professor Amiram Eldor, 59–Expertise: Head of the haematology institute, Tel Aviv’s Ichilov Hospital and worked for years at Hadassah-University Hospital’s haematology department but left for his native Tel Aviv in 1993 to head the haematology institute at Ichilov Hospital. He was an internationally known expert on blood clotting especially in women who had repeated miscarriages and was a member of a team that identified eight new anti-clotting agents in the saliva of leeches.
    –Circumstance of Death: Professors Yaacov Matzner and Amiram Eldor were on their way back to Israel via Switzerland when their plane came down in dense forest three kilometres short of the landing field.

    http://www.rense.com/general62/list.htm – список вбитих чи ‘вмерших’ при дещо мутних обставинах біологів. Взагалі:
    23(!) загинули у 2004, 9 загинули у 2001, 9 у 2002, 10 у 2003, 3 у 2000, 2 у 1998

    Так от, а у 2014 на малазійскому літаку було вбито 4 вчених ТЕЖ `по темі ` мікробіології, навіть ще ‘влучніше’: СНІД-ВІЧ.

    Тут має сенс згадати ‘заяву’ Євгенія Примакова, що КГБ вигадав що США сконструював вірус СНІДу. Ця заява була зроблена публічно, десь у 98-99, приблизно в той само час знайомий на той час польский журналіст інревював учасника програми советскоі біозброі який пояснив в деталях як СССР розробляв, планував, тестував в африці і заніс у кола наркомануів і гомосєків цей вірус. Інтервю було опубліковано у польскій газеті.

    Спеціалісти по темі, хто знайомий з роботами Кена Алібека (одного з керівників Біопрепарату) знають що Алібек постійно підкреслює у відкритих публікаціях:

    захист від біозброі- ПІДВИЩЕННЯ імунітету,

    А НЕ ВАКЦИНА ПРОТИ ОДНОІ якоісь зарази.

    Бо ворог вже давно ‘б’є’ САМЕ ПО ІМУНІТЕТУ. Коли Той само поляк к інтервював самого Алібека- Алібек говорив телефоном, але через пристрій кодування голосу – щоб усвідомлювали шановні РІВЕНЬ чутливості теми

    Тема настільки важлива що наведу ще один підхід, чи кут підходу. Сьогодні вже й домогосподарки почули про збиття у 1983 літака корейскоі авіалініі.

    Так от ХТО ЛЕТІВ НА ЛІТАКУ рейсу KAL007 збитому совковими сволочами ?

    http://en.wikipedia.org/wiki/Larry_McDonald

    конгресмен США, летів на з’їзд антикомуністів у Півн Корею. Ларрі Макдоналд- особистість легендарна. Він вважався більшим антикомуністом за самого Рейгана хоч і належав до демократичноі а не респібліканської партії.

    Кузен самого генерала Паттона, у свій час очільник антикомуністичної спілки Джона Бьорча

    http://en.wikipedia.org/wiki/John_Birch_Society (цікаво, що ця організація з самого початку була таргетована СССР-ом аж до присутності !! серед засновників !! агентів кремля)

    У 1979 загинувший у 1983 конгресмен Ларрі Макдоналд заснував фундацію Західних Цілей, Western Goals. Вона взяла на збереження всю систему файлів на підривні елементи, після рішення Суду у США яке заборонило ЦРУ займатися розшуком внутрі США – типу ‘права людини’..

    картотека ‘фундаціі Західних цілей’ містила ДУЖЕ важливу інформацію для ссср: все про іхніх агентів у сша. Макдоналд працював разом з Джоном Ріісом, який по багатьох показниках був агентом СССР. Так склалося що я особисто знайомий з детективом який тоді, на поч 80х розслідував Рііса і епізод з Макдоналдом у нетрях Спілки Джона Бьорча. Є свідки які знали точно бо дружили з Макдоналдом які повідомили таке:

    Все це реальні факти, відображені у публікаціях провідних ЗМІ, про них частково були і публікаціі у СССР, з певним іншим ‘кутом оцінки’ .

    отже:

    Десь так за рік до збиття літака Джон Рііс найняв повію, яка спокусила конгресмена Макдоналда на інтим у готелі, де стояла прихована камера. Після того як Рііс предявив конгресмену фотки з бляддю Рііс сказав десь так Конгресмену:

    ” я- МОСАД (збрехав кнешно) Нам треба шоб ВИ Конгресмен пустили нас до роботи на фонд Західних Цілей- мене і мою жінку, не бійтеся: Ізраіль дружній до США, отже тут ніякоі зради нема. ”

    І Макдоналд на це погодився. Але поступово почав РОЗУМІТИ.

    Назадовго до смертелього рейсу Конгресмен Макдоналд розповів другу, який розповів позніше і моєму знайомому детективу: Макдоналд запідозрив вже Рііса у совкізму і збирався одразу після поіздки до Кореі завітати до ФБР і викласти своі підозри.

    а от хто був на малазійскому:

    1.На борту літака перебував член Сенату Нідерландів Віллем Віттевеен.

    2.Спочатку з посиланням на Міжнародне товариство боротьби зі СНІДом заявлялося, що на борту літака знаходилося більше ста вчених, лікарів і громадських діячів, серед яких були провідні фахівці світу в галузі боротьби зі СНІДом, що летіли на міжнародну конференцію в Мельбурні (Австралія). Одночасна втрата такої кількості вчених, які тривалий час займалися вивченням СНІДу, багатьма була названа важким ударом по боротьбі з цією хворобою, оскільки безцінний досвід і знання загиблих втрачені назавжди. Пізніше, однак, президент Міжнародного товариства боротьби зі СНІДом Франсуаза Барре-Сінуссі повідомила, що малайзійським рейсом скористалися лише !!!! шість !!!!! учасників конференції.Серед яких був і співробітник ВООЗ Гленн Томас та нідерландський дослідник Джоеп Ланге- нідерландський клінічний дослідник, що спеціалізувався на терапії ВІЛ. Служив як президент Міжнародного товариства з лікування СНІДу з 2002 по 2004. Також був засновником і головою «Фонду PharmAccess». Юп Ланге був один з пасажирів рейсу 17 Malaysia Airlines, який був збитий 17 липня 2014 над територією України.

    Повертаючися до 1983 : з совячоі преси памятаю як зявилася інформація, що покійний конгресмен Макдоналд був зганьблений вже після смерті:

    певні кола опублікували у порно журналі Хастлер фоти з готелю, де Макдоналд забавлявся з повією. Слідству ТОЧНО відомо, що публікацію інніціював Джон Рііс – шантажист, советский шпигун, який видавав себе за мосад

    Вся ця історія демонструє багатоплановість совячих методів і у світлі знання про 1983 ми ЛЕГКО, навіть ЕЛЕМЕНТАРНО можемо зрозуміти як планувалося це масове вбивство.

    Це робилося ‘науково’, з урахуванням всього, включно ‘хто на борту’.

    Таргетовані жертви знаходяться у списках смертників, які веде сволота у кремлі може й РОКАМИ, як априклад цей дослідник СНІДу з Голандії.

    І ЯСНО ЧОМУ: бо СНІД – це советска біозброя і зараз в нас далеко не остання фаза війни.

    От і нестандартна епідемія Еболи у Африці зараз спостерігається. А у США у колах експертів по загрозах з кордону Мексіки попереджають що скандал з малолітками-нелегалами це МАСКУВАННЯ спроб ЗАВЕЗТИ ‘дещо’ у США , коли всі сили на кордоні стягнуті на вирішення проблеми з малолітками.

  • Что и требовалось доказать. Добавить к многочисленным обвинительным материалам будущего процесса против Путина (Гаага или Нюрнберг-2) в виде отдельного тома.

  • Все путинские задолизы-одобрялы (неважно, по собственной глупости или за реальные деньги) – в ответе за тысячи путинских жертв. Сначала он воспитал эту толпу, а теперь работает на неё – обеспечивая нужную и ожидаемую этой толпой телекартинку с жертвами, якобы, обстрелов укр. армией невинных людей на рос/гос/”КисельТВ”. При этом местные жители, в большинстве своём, уже разобрались, кто именно по ним стреляет и зачем. В своём городе они видят, где, кто и когда сделал выстрел, в какую сторону и где последовал взрыв. Обманывать путин может только своих родных баранов. Люди в Донецке прямым текстом говорят, что только рос/журналисты заранее знают, когда начнут стрелять, куда именно, и, главное, как отличить паузу между выстрелами от окончания обстрела… Россияне должны прозреть сами (как немцы после 45-го) и, как немцы после освобождения, каяться, просить прощения, благодарить и ставить памятники освободителям, избавившим от обезумевшего тирана, ездить на юбилейные парады и т.д… Всё это у них неизбежно впереди, а сейчас простой и кроткий вопрос: КТО БЫЛ САМЫМ ГЛАВНЫМ ВРАГОМ НЕМЦЕВ ДО 1945г – ? Любой нормальный человек ответит: ГИТЛЕР. Точно также – для самих россиян на сегодня страшнее врага, чем ПУТИН, просто нет. Но за понимание этого простого факта придётся дорого заплатить……

  • Sashass

    Очень может быть, что ТУшка была сбита непреднамеренно, но возможно, то что удалось это “повесить” на Украину и стало причиной появления российских “БУКов” в Лугандоне…….

  • Patriot

    Все умозаключения автора статьи перечеркиваются одной маленькой деталью. Пассажирские кресла поднятого со дна Черного моря ТУ-154 были нашпигованы металлическими шариками – поражающими элементами ракеты С-200. В то время как, осколки ракеты С-300 представляют собой трапециевидные элементы.
    Так что майдауны и анижедети успокойтесь – вас ждет призыв и АТО. Может быть там боевую технику узнаете и пощупаете. Если будет чем.

    • Олександр Євтушенко

      Специально для таких умников как ты экспертиза подтвердила поражающие элементы в 6мм (как у с300) и специально для проверки изъяли со склада еще одну такую ракету (следующую по порядковому номеру и с одной партии) — внутри с200 поражающие элементы от 8до 10 мм.

      • Andrey Zabolotnyi

        Бгг, чья экспертиза, дебил? Российская экспертиза нашла шарики, другой не было. Хахляцкие свистуны такие пиздуны.

        • Sashass

          Вот вот, рос.экспертиза и нашла шарики от с-300, после этого все и засекретили….

          • Скиф

            В С-300 нет шариков

  • Andrey Zabolotnyi

    О, включились ублюдки на подсосе у венедиктова 🙂
    Дебилы, поражающие элементы С-200 кардинально отличаются от поражающих элементов С-300.
    Они там были везде – в обшивке, в трупах.
    И самое удивительное, что голландские эксперты “не нашли” ни одного поражающего элемента в Боинге, правда?
    Показывают фотку какой-то херни которую якобы нашёл какой-то журналист.
    Кого вы пытаетесь наебать, ублюдки?

  • Andrey Zabolotnyi

    Из Википедии про С-200:

    Поражающими элементами боевой части являются стальные элементы
    сферической формы, имеющие начальную скорость разлёта в статике 1700
    м/с. Диаметр поражающих элементов 9,5 мм (21 тыс. штук) и 7,9 мм (16 тыс. штук). Всего 37 тыс. штук элементов.

    Про С-300:

    Боевая часть начинена готовыми поражающими элементами в виде кубиков.

    Дебилы.

  • Pingback: ???????? ??????. ?????? ?????????.()

  • Pingback: Ту-154 в 2001 году сбила российская, а не украинская ракета | Русский Монитор()