Події

Моя Революція.

Y2CQ5CywFgQВчора мене розбудили. Не арешт Корбана, не масові обшуки у Дніпропетровську, не сутичка між двома мільярдерами. Їх «розборки» – не моя війна. Вони зі мною не ділились своїми статками, а Привату я комісійні в банкоматі плачу справно, так само як і за вживання цукерок «Рошен».

Мене розбудили вчора ці дві цікаві істоти: речники СБУ та ГПУ. “Прокурор Генеральної Прокуратури України” у своєму офіційному виступі назвав політичну партію «Організованим злочинним угрупуванням». А потім додав, що їх мета «знищити це ОЗУ».

Друзі, він так і сказав, дивіться: «Фактично ми бачимо, що тут ніяка не партія, фактично ми бачимо що працювала Злочинна організація, і» … «наше головне завдання знищити організоване оце угрупування».

Не захистити ПРАВА ГРОМАДЯН, не відновити ЗАКОННІСТЬ та ПРАВОПОРЯДОК, а саме так – ЗНИЩИТИ. Без суду і слідства назвати Політичну Партію – Організованим Злочинним Угрупуванням і ЗНИЩИТИ. Це і є комунізм.

Ці слова для мене особисто стали Дзвоном Михайлівського Собору у Києві.

Моя Революція

Я не буду боротись за інтереси Корбана чи Порошенко. Але я буду однаково боротись за Права кожного громадянина України. А найголовніше – за те, щоб ці права були. І у Корбана, і у Порошенко. І це – моя Революція.

Хто на моїй стороні?

За ці Права Людини бореться все цивілізоване людство. Воно на моїй стороні. Проти Диктатури і Тиранії.

6 січня 1941 р. у посланні до Конгресу американський Президент Франклін Делано Рузвельт проголосив чотири фундаментальні свободи, якими, на його думку, мали володіти люди у всьому світі: свобода слова, свобода совісті, свобода від страху та свобода від злиднів.

Вони стали ідеологічним підґрунтям для вступу Сполучених Штатів у Другу світову війну та ідейним знаряддям демократичних країн у протистоянні Фашизму.

Після Другої Світової Війни і злочинів Фашизму світова спільнота заприсяглася ніколи знову не допустити такого жахливого конфлікту в майбутньому. Західні лідери вирішили доповнити статут ООН «дорожньою картою» гарантування людських прав і свобод для кожної особи у світі.

Нею стала «Загальна декларація прав людини» прийнята на сесії Генеральної асамблеї ООН 10 грудня 1948 р.: 48 країн проголосували «за» та 8 утрималися (серед них СРСР, БРСР, Українська РСР, Чехословаччина, Польща, Югославія, що представляли комуністичний блок, а також Саудівська Аравія та Південно-Африканська республіка).

Проблема Президентів України.

У жовтні 1992 року Президент Кучма, при призначенні його Прем’єр Міністром України поставив перед Верховною Радою питання: «Скажіть, яке суспільство ми збираємося будувати, і я його буду будувати».
Досі на це цілком конкретне питання жоден Президент України не дав чіткої та зрозумілої відповіді. Порошенко теж цього не зробив. Відповідь типу «ми йдемо в Європу» викликає бажання відповісти в риму.

Відсутність розуміння, куди ми йдемо, закономірно призводить до хаотичного і безладного руху. І ми йдемо незрозуміло куди.

Саме відсутність цього простого розуміння Прав Людини призводить до появи на екранах телевізорів істот, які уяви не мають про те, що назвати Політичну Партію Злочинним угрупуванням прокурор не має жодного права без рішення суду. І тим паче Прокуратура не може ставити собі за мету ЗНИЩЕННЯ політичної партії. Будь якої. Навіть комуністичної. Бо це вже політична діяльність.

За що я борюсь?

Я борюсь за те, щоб в Україні було побудоване суспільство на засадах «Загальної Декларації Прав Людини».

Загальна Декларація Прав Людини визначає:

– право на життя, свободу та особисту недоторканість, правосуб’єктність, заборону рабства, дискримінації та нелюдського поводження.

– проголошує права індивіда в громадській та політичній сферах, зокрема право на громадянство, пересування, шлюб, майно тощо.

– духовні, публічні й політичні свободи, такі як свобода слова, совісті та релігії, свобода мирних зібрань та асоціацій, право на управління свою країною безпосередньо чи через посередництво вільно обраних людей, рівного доступу до державної служби.

– визначає соціальні, економічні й культурні права: на працю, вільний вибір роботи, справедливі та належні умови роботи, рівну й достойну оплату, захист від безробіття, соціальне забезпечення, профспілки, відпочинок та дозвілля, освіту, свободу участі в культурному житті суспільства тощо.

Це ті цінності, на яких побудована Європа і Америка. І якщо ми йдемо в Європу, то маємо боротись за ці Права.
Стаття 30 ЗДПЛ резюмувала: «Ніщо в діючій Декларації не може бути витлумачено як надання якій-небудь державі, групі осіб або окремим особам права займатися якою-небудь діяльністю або здійснювати дії, спрямовані на знищення прав і свобод, викладених в цій Декларації».

У такому суспільстві не буде місця прокурору, який назве політичну партію «злочинним угрупуванням» без рішення суду.

Михайло Притула 

Previous ArticleNext Article
  • Oleksandr Vasylyev

    Дякую, пане Михайле! Чудовий, вірний текст! Під кожним словом підписуюсь.
    Українці мають зрозуміти – доки вщент не зруйнуємо збудовану мудрою московською комуністичною партією фашистську за своєю суттю номенклатурну систему організації суспільного життя, за якої усі складові гілки влади націлені на збереження лише самої влади щоб вона не витворяла, життя в Україні не буде!

    У першу чергу має бути зруйнована побудована на засадах ленінського “государства і революції” судова гілка влади, яка стоїть виключно на сторожі промосковської влади. Бо за московським комуністично-номенклатурним правилом – своїм – все, що забажають – не своїм – суворий закон. Простіше кажучи – За існуючої системи влади, судова гілка повністю підпорядкована виключно головній шайці, що ми і зараз спостерігаємо в усій номенклатурній красі.

  • Pingback: Ошибка ПРезидента « НУіНА()